плюскати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
хлюпати — 1) (про воду й іншу рідину рухаючись, утворювати плескіт, хлюпання), хлюпатися, плескати, плескатися, плескота[і]ти, плескота[і]тися, плюскати, плюскатися, бити(ся), хлюпота[і]ти, хлюпота[і]тися, плюскота[і]ти, плюскота[і]тися 2) (про воду, рідке … Словник синонімів української мови
заплюскати — аю, аєш, док. Почати плюскати (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
плюскання — я, с. Дія за знач. плюскати і плюскатися і звуки, утворювані цією дією. Плюскання дощу … Український тлумачний словник
плюскатися — аюся, аєшся, недок. 1) Те саме, що плюскати 1). 2) Рухатися у воді з плюскотом. || Обдавати себе або один одного бризками, водою. || Те саме, що бовтати 2). 3) розм. Падати з плюскотом … Український тлумачний словник
плюскотати — кочу/, ко/чеш і плюскоті/ти, очу/, оти/ш, недок. Підсил. до плюскати. || безос … Український тлумачний словник
плюснути — ну, неш, док. 1) перех. і неперех. Однокр. до плюскати. 2) неперех., розм.Упасти з плюскотом, із шумом … Український тлумачний словник
плюсь — виг. 1) Звуконаслідування, що передає сплеск води (або іншої рідини) чи шум від падіння кого , чого небудь (звичайно у воду або в щось рідке), а також звук, схожий на такий сплеск, шум. 2) розм. Уживається як присудок за знач. плюскати і… … Український тлумачний словник
плюхкати — аю, аєш, недок., розм. 1) неперех. Те саме, що плюхати. 2) перех. і неперех. Те саме, що плюскати 3) … Український тлумачний словник
плющати — щу/, щи/ш, недок. Те саме, що плюскати 1). || безос., у знач. присудк. сл … Український тлумачний словник
